Останній акорд посткомунізму
Світлана Одинець «За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!» – під таким гаслом у Львові, 25-27 жовтня, відбулася масштабна міжнародна конференція за участю провідних політиків, аналітиків, журналістів, громадських лідерів всієї Центрально-Східної Європи. Конференція, що фактично завершила першу двадцятилітню посткомуністичну «епоху», епохальність якої була визначена не так календарем і годинником, як рівнем і силою демократичних змін, що відбулися у країнах колишнього комуністичного табору. Організатором заходу виступило Товариство Лева (Львів), одна з найпотужніших громадських організацій, яка, ще з «підпільних» вісімдесятих, послідовно й активно опікувалася справою українського національного відродження. Сьогодні ж Товариство зініціювало унікальну можливість для полілогу провідних лідерів Польщі, Росії, Білорусії, Чехії, Словаччини, Литви, Естонії, Німеччини та Великобританії. Ключовою темою заходу стала якість і рівень демократичних перетворень, що відбулися в останні двадцять років в країнах Східно-Центральної Європи, після падіння Берлінської стіни. Учасники також спробували відповісти на запитання - чим повинна Європа жити сьогодні, як вирішуватимуться ключові питання безпеки в східно-європейському регіоні, і у який спосіб творитиметься його майбутнє, з огляду на культурно-релігійну площину. Властиво, місце для цього потужного заходу - Львів, столицю Галичини - теж було обрано далеко не випадково. Конференція, як завершальний «кодовий» акорд двадцятилітньої посткомуністичної «симфонії» відбулася саме у Львові, бо, за висловом, Карла Гершманна, президента американського Національного Фонду на підтримку демократії «Львів був мультикультурним ‘форпостом’ Європи на Сході, подібно до Вроцлава». Саме у Вроцлаві, як пам’ятаємо, рівно двадцять років тому, відбулася конференція, яка, за словами Вацлава Гавела, стала, «прологом до події, що відбулася незабаром у Празі».Знаково, що до відкриття конференції свої відеопривітання надіслали Вацлав Гавел та Збігнєв Бжезинський.«Видається, що плинне постачання нафти чи природного газу стало важливішим, ніж людські свободи, людські права. Але я впевнений, що політика, яка ставить економічні інтереси понад основними політичними вартостями, є не лише неморальною – вона є самовбивчою», - сказав у своєму відеозверненні Вацлав Гавел.
А на думку, Збігнєва Бжезинського, Україні треба зберегти власну незалежність та боротися за неї, особливо зараз, коли її незалежність є у більшій небезпеці, аніж 20 років тому. «Україна має право бути частиною більшої Європи. Але для того, щоб ці перспективи стали реальністю, дуже суттєвою є регіональна співпраця, і саме тому настільки важливою є ця конференція…».Серед основних тем конференції були зокрема проблема міжнародної відповідальності та способів розв’язання нестабільності у сусідніх країнах ЄC (акцент на сучасній ситуації на Кавказі, в Молдові, Боснії і Косово), сучасні прояви та обмеження дипломатії (ЄС, США і НАТО), проблеми безпеки, права людини, вибори і виборчі кампанії, економіка, соціальний розвиток та добробут, управління та боротьба з корупцією.В рамках заходу відбулася презентація результатів дослідження «Стан демократії у колишніх радянських республіках» (країнах Центральної та Східної Європи). Окрім політично-економічного аналізу перетворень останнього двадцятиліття, учасники дискутували і над такими принциповими для європейського розвитку проблемами як історична пам’ять, громадянська свідомість, освіта та ідентифікація, а також релігія, культура і професіоналізм демократичнх медіа. Україна на старті: час пішовВодночас для українців, чи не найбільш знаковим моментом є той факт, що через 20 років після падіння Берлінської стіни, саме в Україні розпочинається інтелектуально-світоглядна дискусія про найближче майбутнє Східної Європи.Все ще поза європейським простором, але найближча до Європи з усіх інших «східних» країн, Україна під час конференції була презентована як ключова фігура в неминучих змінах на геополітичній шахівниці Європи та світу. Відтак, триденна робота і виступи учасників засвідчили, що від історично революційного гасла «за нашу і вашу свободу» до нового, актуального «за наше спільне майбутнє» немає жодних ідеологічних чи політичних «прірв». Потенційність і здатність України до творення спільного простору з Європою цього разу активно підтвердили не лише - традиційно - польські учасники (серед запрошених поляків були, зокрема, Богуміла Бердиховська, Павел Коваль (Європейський парламент) і Ян Пєкло (ПАУСІ), але й чеські, литовські, російські, німецькі політики та діячі.Особлива шана та увага до України була відчутна у виступі легендарного Вітаутаса Ландсберґіса, депутата Європейського парламенту (Литва).«Україна, без сумніву, повинна визначитися сама щодо свого європейського майбутнього, але і Європа не повинна просто чекати, бо в її силах, і в її політичній волі допомогти українцям», - вважає Ландсберґіс. На думку Саймона Г’юса, члена парламенту Великобританії, «в України сьогодні є всі шанси на реалізацію себе серед грона найрозвинутіших європейських держав». Офіційним підсумком масштабного заходу стали пропозиції, які будуть передані на Форум східного партнерства, що відбудеться 16-17 листопада у Брюсселі. PS: В рамках конференції, у львівському мистецькому центрі «Дзиґа», була запрезентована фотовиставка унікальних світлин та самвидавної преси з фотоархівів Студентського братства, а також з особистих архівів українських журналістів Вахтанга Кіпіані і Андрія Кирчіва.
